Словник
Терміни
Словник літературних понять — від метафори до верлібру.
Literature01Віршування
Ритм, метрика, рима та строфіка вірша.
44 терміниПерейти
Literature02Тропи й фігури
Метафора, метонімія та риторичні фігури.
43 терміниПерейти
Literature03Стилістика
Мова, регістр і засоби художнього стилю.
52 терміниПерейти
Literature04Жанри й форми
Роман, новела, сонет — жанри й фольклорні форми.
91 термінПерейти
Literature05Напрями
Бароко, романтизм, модернізм, авангард.
38 термінівПерейти
Literature06Композиція
Сюжет, фабула, конфлікт і побудова тексту.
50 термінівПерейти
Literature07Образ і персонаж
Герой, характер, ліричний суб’єкт, архетип.
30 термінівПерейти
Literature08Теорія й критика
Літературознавство, критика та книжкова культура.
68 термінівПерейти
Теорія й критика
← Усі виміри
Автограф
Автограф — рукопис твору (чи будь-який текст, підпис), написаний власною рукою автора.
Апокриф
Апокриф (з грец.
Археографія
Археографія — спеціальна історико-філологічна дисципліна, що розробляє теорію й методику виявлення, опису, збирання та наукового видання пи…
Архетип (текстологічний)
Архетип (у текстології) — гіпотетичний текст твору, що передував першому розгалуженню рукописної традиції, спільне першоджерело всієї збере…
Атрибуція
Атрибуція — установлення авторства твору, а також часу, місця його створення й інших істотних ознак, коли ці відомості невідомі, сумнівні ч…
Бібліографія
Бібліографія — галузь наукової та практичної діяльності, що полягає в описуванні, систематизації, обліку й інформуванні про друковані (і ру…
Гендерні студії
Гендерні студії — міждисциплінарна галузь, що вивчає ґендер — соціокультурний конструкт статі — на противагу біологічній статі.
Генологія
Генологія — розділ теорії літератури, що вивчає літературні роди, види й жанри: їхню природу, ознаки, систему, історичне походження та евол…
Герменевтика
Герменевтика — теорія і мистецтво тлумачення текстів, а в ширшому філософському сенсі — вчення про розуміння як спосіб буття людини.
Глоса
Глоса (з грец.
Деконструкція
Деконструкція — стратегія читання й аналізу тексту, розроблена французьким філософом Жаком Дерідою (праці «Про граматологію», «Письмо та ві…
Дипломатика
Дипломатика — спеціальна історико-філологічна дисципліна, що вивчає історичні акти й документи (грамоти, привілеї, договори, універсали) —…
Дискурс
Дискурс — багатозначне поняття гуманітарних наук, що в найзагальнішому сенсі означає мовлення, занурене в соціальний, історичний та ідеолог…
Діалогізм
Діалогізм — центральна категорія філософії мови й теорії літератури Михайла Бахтіна, згідно з якою будь-яке висловлювання за своєю природою…
Едиційна практика
Едиційна практика (текстологічна) — прикладна частина текстології, що розробляє принципи й методи наукового видання творів: вибір і встанов…
Екслібрис
Екслібрис (з лат.
Епіграф
Епіграф — короткий текст (цитата, вислів, прислів'я, рядок вірша), уміщений автором на початку твору (або його розділу) перед основним текс…
Естетика
Естетика — філософська наука про прекрасне, про закони й форми художнього освоєння світу, про природу мистецтва та естетичного сприйняття.
Ізборник (флорилегій)
Ізборник (флорилегій, з лат.
Ізвод
Ізвод — у текстології давніх пам'яток різновид тексту, що склався внаслідок його побутування в певному місцевому чи національному середовищ…
Імагологія
Імагологія — галузь порівняльного літературознавства, що вивчає образи «інших» народів і країн (гетерообрази) та власного народу (автообраз…
Ініціал (буквиця)
Ініціал (буквиця) — укрупнена, художньо оздоблена початкова літера тексту, розділу чи абзацу в рукописній або стародрукованій книзі.
Інкунабула
Інкунабула (з лат.
Інтерпретація
Інтерпретація — тлумачення художнього твору, розкриття його смислів, ідейно-образного змісту та естетичної цінності.
Інтертекстуальність
Інтертекстуальність — властивість тексту вступати у діалог з іншими текстами через цитати, алюзії, ремінісценції, пародії, стилізації та ін…
Інципіт
Інципіт (з лат.
Карнавалізація
Карнавалізація — поняття Михайла Бахтіна, що позначає вплив народної сміхової (карнавальної) культури на літературу.
Книжкова мініатюра
Книжкова мініатюра — виконана від руки ілюстрація або декоративна композиція в рукописній книзі; вид книжкового мистецтва.
Кодекс
Кодекс — форма книги зі скріплених із одного боку й складених у зшитки аркушів пергаменту чи паперу, захищених оправою; історичний попередн…
Кодикологія
Кодикологія (з лат.
Колофон
Колофон (з грец.
Компаративістика
Компаративістика (порівняльне літературознавство) — галузь науки, що вивчає літературу в міжнаціональних та міжкультурних зв'язках: контакт…
Кон'єктура
Кон'єктура — у текстології обґрунтоване виправлення текстологом зіпсованого, помилкового чи невиразного місця в тексті, здійснене на підста…
Культурні студії
Культурні студії — міждисциплінарна галузь, що вивчає культуру в широкому антропологічному сенсі — як сукупність практик, значень і відноси…
Літературний канон
Літературний канон — сукупність творів, які певна культура визнає взірцевими, класичними, вартими вивчення, збереження й передавання наступ…
Маргіналії
Маргіналії (з лат.
Марксистська критика
Марксистська критика — напрям літературознавства, що розглядає літературу в зв'язку із суспільно-економічними відносинами, класовою боротьб…
Метапроза
Метапроза (метафікція) — тип художньої прози, що свідомо привертає увагу до власної вигаданості й до процесу свого творення, порушуючи ілюз…
Міфокритика
Міфокритика (міфологічна критика) — методологічний напрям, що досліджує міфологічні першооснови літератури: архетипи, ритуальні схеми, міфо…
Наратологія
Наратологія — теорія оповіді (наративу), що вивчає структуру, рівні та засоби художнього викладу подій.
Нова критика
Нова критика (New Criticism) — впливовий напрям англо-американського літературознавства 1930–1950-х років, що обстоював автономію художньог…
Оправа (палітурка)
Оправа (палітурка) — тверде або м'яке покриття, що скріплює й захищає книжковий блок, а також мистецтво виготовлення такого покриття.
Очуднення
Очуднення (остранення) — ключове поняття формалізму, введене Віктором Шкловським у статті «Мистецтво як прийом» (1917).
Палеографія
Палеографія (з грец.
Палімпсест
Палімпсест (з грец.
Першодрук
Першодрук (лат.
Поетика
Поетика — розділ теорії літератури, що вивчає будову художнього твору: систему засобів і принципів його організації на всіх рівнях — від зв…
Поліфонія
Поліфонія (у літературознавстві) — тип художньої побудови роману, за якого твір являє собою множинність самостійних, незлитих голосів і сві…
Постколоніальна критика
Постколоніальна критика — напрям гуманітаристики, що аналізує культурні наслідки колоніалізму: механізми імперського панування в текстах, к…
Постструктуралізм
Постструктуралізм — напрям філософсько-літературознавчої думки, що з кінця 1960-х розвинув і водночас радикально переглянув засади структур…
Протограф
Протограф — у текстології найближчий спільний першоджерельний текст (оригінал або ранній список), з якого безпосередньо чи опосередковано п…
Психоаналітична критика
Психоаналітична критика — напрям, що застосовує ідеї психоаналізу до тлумачення літератури: досліджує несвідомі мотиви творчості, психологі…
Редакція (твору)
Редакція (у текстології) — один із варіантів тексту твору, що виник унаслідок його свідомого перероблення — самим автором чи іншою особою (…
Рецептивна естетика
Рецептивна естетика — напрям літературознавства, що переносить увагу з автора й тексту на читача та процес сприймання (рецепції) твору.
Рецепція (літературна)
Рецепція (літературна) — сприйняття, засвоєння й тлумачення літературного твору чи явища читачами, критикою та іншими митцями в різні істор…
Риторика
Риторика — наука й мистецтво переконливого, впливового мовлення, що виникла в античній Греції (V ст.
Рубрикація
Рубрикація — виділення в рукописній чи стародрукованій книзі окремих частин тексту червоною фарбою (кіновар'ю) з метою структурування й озд…
Рукопис
Рукопис — текст, написаний від руки, а також рукописна книга чи документ доби, що передувала друкарству або існувала поза ним.
Семіотика
Семіотика — наука про знаки та знакові системи, що вивчає способи творення, передачі й тлумачення значень у мові, літературі, мистецтві та…
Скрипторій
Скрипторій (з лат.
Стародрук
Стародрук — друкована книга раннього періоду книгодрукування; в українському та східноєвропейському книгознавстві до стародруків традиційно…
Стилістика
Стилістика — розділ мовознавства й літературознавства, що вивчає виражальні засоби мови, функціональні стилі та індивідуальний стиль автора.
Структуралізм
Структуралізм — напрям у гуманітарних науках XX ст., що розглядає культурні явища як знакові системи, побудовані за певними внутрішніми зак…
Текстологія
Текстологія — філологічна наука, що вивчає історію тексту твору, його джерела, редакції та варіанти з метою встановлення автентичного, кано…
Феміністична критика
Феміністична критика — напрям літературознавства, що досліджує літературу крізь призму статі (ґендеру): викриває патріархальні стереотипи в…
Філігрань (водяний знак)
Філігрань (водяний знак) — зображення, літери чи знак на папері, видимі на просвіт, що утворюються під час виготовлення паперу завдяки різн…
Формалізм
Формалізм — впливова літературознавча школа 1910–1920-х років, що зосередилася на вивченні художньої форми, «літературності» та прийомів, я…
Шрифт
Шрифт — графічна форма знаків певної системи письма (комплект літер, цифр, розділових знаків єдиного стилю), а в друкарстві — набір літер д…
