Новини

За набором штампів оправу приписують конкретній майстерні.

Перед тисненням шкіру протирають яєчним білком.

Холодний штамп не залишить сліду — тиснення потребує температури.

Майстер тримав його під кутом, і це видно через сто років.

Сорок латунних штампів, кожен на один елемент візерунка.

Літографія дала великий формат і колір раніше, ніж будь-що інше.

Плита розміром з аркуш важить близько шістдесяти кілограмів.

Сухого способу показати літографію не існує.

Плита, яку не підготували до наступної роботи, і зображення лишилось.

Друк без рельєфу: плаский камінь, на якому фарба тримається вибірково.

Філігрань не бреше, бо її робили не для читача.

Знак ставили на одну з двох форм, тому в книжці він через сторінку.

Папір лежить на світловому столі, камера — над ним.

Папір із двох різних партій, склеєний ще в майстерні.

Знак майстерні видно лише тоді, коли за аркушем є світло.

Скільки книжок вийде за рік, вирішувала не преса, а рука складача.

Найчастіший елемент набору — не літера.

Дно найчастіших комірок протерте до світлого дерева.

Найчастіша літера мала окрему додаткову комірку.

Що частіша літера — то більша комірка. Розкладка це виміряна статистика.

Кодекс мусить розкриватись, тримати форму й не розсипатись — усе одночасно.

Книжки лежали стосами, і світло діставалось лише верхнім.

Розріз показано на копіях, зроблених палітурником за старою технологією.

Друга загублена давно, і блок за століття встиг вигнутися.