Формалізм

Формалізм — впливова літературознавча школа 1910–1920-х років, що зосередилася на вивченні художньої форми, «літературності» та прийомів, які відрізняють літературну мову від практичної. Формалісти об'єдналися в ОПОЯЗ (Товариство вивчення поетичної мови) та паралельний лінгвістичний гурток. Ключова постать — Віктор Шкловський, автор концепції «очуднення» (остранение) як суті мистецтва (стаття «Мистецтво як прийом», 1917). Юрій Тинянов розробив теорію літературної еволюції та поняття «домінанти», Борис Ейхенбаум — аналіз «як зроблено» твір, Роман Якобсон — учення про поетичну функцію мови. Формалісти розрізняли фабулу й сюжет, досліджували ритм, звук, мотивування. Попри згортання школи під ідеологічним тиском, її ідеї заклали фундамент структуралізму, наратології та всієї модерної теорії літератури.