Рукопис

Рукопис — текст, написаний від руки, а також рукописна книга чи документ доби, що передувала друкарству або існувала поза ним. Рукописи — основне джерело давньої літератури: до винаходу книгодрукування тексти переписували вручну на пергаменті чи папері, тому кожен рукопис унікальний. Вивченням рукописів займаються палеографія, кодикологія та текстологія. Найдавніші датовані східнослов'янські рукописи — Остромирове Євангеліє (1056–1057, писар диякон Григорій) та Ізборники Святослава 1073 і 1076 років. Видатна пам'ятка українського рукописного мистецтва — Пересопницьке Євангеліє (1556–1561), один із перших перекладів Євангелія тогочасною українською мовою, на якому нині складають присягу президенти України. Рукописну спадщину Київської Русі досліджували Іван Франко, Володимир Перетц та Ярослав Ісаєвич. Термін «рукопис» уживають і щодо авторського оригіналу нового твору до його публікації.