Книжкова мініатюра

Книжкова мініатюра — виконана від руки ілюстрація або декоративна композиція в рукописній книзі; вид книжкового мистецтва. Назва походить від «мініуму» (minium) — сурику, червоної фарби, якою в середньовіччі виділяли важливі частини тексту та малюнки. Мініатюри поділяють на сюжетні (ілюстрації-«картини», зокрема портрети-«вихідні мініатюри» замовників чи євангелістів) та орнаментальні (заставки, кінцівки, ініціали, рамки). Мініатюри писали ілюмінатори фарбами з додаванням золота й срібла. Книжкова мініатюра — цінне джерело з історії мистецтва, побуту, костюма й іконографії. Видатні пам'ятки давньоукраїнської мініатюри — Остромирове Євангеліє (мініатюри євангелістів), Ізборник Святослава 1073 року (з груповим портретом княжої родини) та розкішно ілюмінований Київський Псалтир 1397 року. Ренесансні риси має мініатюра Пересопницького Євангелія. З появою друку мистецтво мініатюри переросло в книжкову гравюру та ілюстрацію.