Рубрикація

Рубрикація — виділення в рукописній чи стародрукованій книзі окремих частин тексту червоною фарбою (кіновар'ю) з метою структурування й оздоблення. Назва походить від латинського rubrum — «червоне». Червоним виділяли заголовки, назви розділів, початкові літери, назви церковних свят, вказівки для читця в богослужбових книгах, а також перші слова абзаців. Рубрикація виконувала передусім навігаційно-структурну функцію: у давніх текстах, позбавлених сучасного абзацного членування, вона допомагала читачеві орієнтуватися, розмежовуючи смислові частини; водночас червоні елементи прикрашали сторінку, контрастуючи з чорним основним текстом. Рубрикатор — майстер, що виконував цю роботу в скрипторії після переписувача. Термін «рубрика» на позначення розділу чи заголовка походить саме звідси. Багата рубрикація притаманна давньоукраїнським рукописним Євангеліям і українським стародрукам, зокрема лаврським та острозьким виданням.