
Теорія й критика
Кон'єктура
Кон'єктура — у текстології обґрунтоване виправлення текстологом зіпсованого, помилкового чи невиразного місця в тексті, здійснене на підставі здогаду (лат. coniectura — «здогад»), коли жоден зі збережених списків не дає правильного читання. До кон'єктури вдаються, коли текст очевидно пошкоджений через описки, пропуски чи спотворення переписувачів, а звірення списків не допомагає відновити первісне читання. Кон'єктура має спиратися на глибоке знання мови, стилю автора, історичного контексту й палеографічних особливостей (типових помилок певного письма). Це один із найвідповідальніших і найдискусійніших прийомів критики тексту: вдала кон'єктура відновлює авторський задум, невдала — нав'язує тексту суб'єктивне тлумачення. У науковому виданні кон'єктури обов'язково фіксують і обґрунтовують в апараті. Мистецтво кон'єктурної критики особливо розвинуте в класичній філології при виданні античних авторів та в медієвістиці.







