Скрипторій

Скрипторій (з лат. scriptorium — «місце для писання») — майстерня з переписування книг, що зазвичай діяла при середньовічних монастирях, князівських дворах чи соборах. У скрипторії працювали переписувачі (писці, каліграфи), рубрикатори, ілюмінатори (майстри мініатюр та ініціалів), палітурники; тут забезпечувався весь цикл виготовлення рукописної книги — від підготовки пергаменту до оправлення. Скрипторії були осередками книжності, освіти й культури, місцем збереження й примноження писемної спадщини. На Русі великими центрами книгописання були скрипторії при Софійському соборі, де, за літописним свідченням, князь Ярослав Мудрий «собра писці многи» для перекладу й переписування книг, та при Києво-Печерському монастирі в Києві. Із поширенням книгодрукування (від XV–XVI ст.) скрипторії поступилися місцем друкарням, хоча рукописна традиція подекуди тривала. Вивчення продукції скрипторіїв — предмет кодикології та палеографії.