Археографія

Археографія — спеціальна історико-філологічна дисципліна, що розробляє теорію й методику виявлення, опису, збирання та наукового видання писемних історичних джерел, насамперед рукописних і стародрукованих пам'яток. Археографія охоплює польову археографію (розшук і збирання рукописів в експедиціях, архівах, монастирях), камеральну (опис і систематизацію) та едиційну (підготовку джерел до друку). Вона тісно пов'язана з текстологією, палеографією, кодикологією й джерелознавством. Розвиток української археографії пов'язаний із діяльністю Київської археографічної комісії (з 1843 р.), у якій працював Тарас Шевченко як художник, а згодом — з фундаментальними виданнями джерел Михайла Грушевського та Наукового товариства імені Шевченка. Багатотомні «Пам'ятки України», корпуси літописів, актів і грамот — плід археографічної праці. Сучасну українську археографію координує Археографічна комісія та Інститут української археографії НАН України.