Першодрук

Першодрук (лат. editio princeps) — перше друковане видання певного твору, а також, у ширшому сенсі, найдавніша друкована книга певного народу, мови чи друкарні. Першодруки мають виняткову історико-культурну й бібліографічну цінність. Початок кириличного книгодрукування поклав Швайпольт Фіоль, який 1491 року в Кракові надрукував перші кириличні книги («Октоїх», «Часословець»). Першодрукарем в Україні став Іван Федорович (Федоров), який 1574 року у Львові видав «Апостол» — першу точно датовану друковану книгу на українських землях, а також перший східнослов'янський друкований «Буквар». Найвизначніша пам'ятка українського друку XVI ст. — Острозька Біблія 1581 року, перше повне друковане видання Біблії церковнослов'янською мовою, здійснене заходами князя Костянтина Острозького. Вивченням першодруків та ранньої друкованої книги займаються книгознавство й палеотипія; ці пам'ятки — окраса національних книгозбірень.