Поетика

Поетика — розділ теорії літератури, що вивчає будову художнього твору: систему засобів і принципів його організації на всіх рівнях — від звукового та мовностилістичного до композиційного, жанрового й родового. Розрізняють поетику загальну (теоретичну), історичну (еволюція художніх форм у часі) та описову (поетика окремого автора, твору чи напряму). Історію поняття відкриває «Поетика» Аристотеля — перший трактат про закони мистецтва слова, вчення про мімесис, трагедію, катарсис і фабулу. Історичну поетику як науку заснував Олександр Веселовський. У XX ст. вагомий внесок зробили формалісти (Борис Томашевський, автор «Теорії літератури. Поетики»), структуралісти та Михайло Бахтін. Українську теоретичну поетику розробляли Олександр Потебня («Думка й мова»), Дмитро Чижевський та автори «Літературознавчого словника-довідника».