Теорія й критика
Протограф
Протограф — у текстології найближчий спільний першоджерельний текст (оригінал або ранній список), з якого безпосередньо чи опосередковано походять наявні списки (копії) твору. Протограф зазвичай не зберігся й реконструюється текстологом на підставі порівняння вцілілих списків, їх різночитань та спільних помилок. Установлення протографа й генеалогічних зв'язків між списками (укладання «стемми» — генеалогічного дерева рукописів) — центральне завдання генеалогічного (лахманівського) методу текстології давніх пам'яток. Протограф слід відрізняти від архетипу — гіпотетичного найдавнішого відновлюваного тексту всієї традиції, та від автографа — оригіналу, написаного рукою автора. Реконструкція протографів давньоруських літописів (зокрема гіпотетичного «Початкового зводу» та протографа «Повісті временних літ») — класична проблема медієвістики, над якою працювали Олексій Шахматов та Михайло Грушевський.
Порівняй «Протограф» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Два поняття генеалогічної текстології, різні за рівнем. Протограф — НАЙБЛИЖЧЕ спільне джерело для конкретної групи списків, безпосередній оригінал, з якого їх переписано. Архетип (текстологічний) — НАЙВИЩА, найдавніша відновлювана точка ВСІЄЇ рукописної традиції, спільний предок усіх збережених списків, реконструйований за «стеммою». Обидва зазвичай втрачені й відтворюються порівнянням; але протограф — предок гілки, а архетип — предок усього дерева.
