Жанри й форми
Легенда
Легенда — фольклорний прозовий твір фантастичного чи релігійно-повчального змісту, який оповідач і слухач сприймають як імовірно достовірний, на відміну від казки. Розрізняють легенди космогонічні (про створення світу, гір, річок), етіологічні (пояснення походження явищ), біблійно-апокрифічні та історико-героїчні. Легенда тяжіє до пояснення й моралізації, часто пов'язана з конкретним місцем чи святим. В українській традиції поширені легенди про заснування Києва, про святих Антонія й Феодосія Печерських, про опришків і Олексу Довбуша. Легенди збирали й систематизували Володимир Гнатюк («Галицько-руські народні легенди», 1902–1903) та Василь Милорадович. Літературне життя легенді дали Марко Вовчок, Іван Франко («Мойсей»), Ольга Кобилянська.
Відео
Порівняй «Легенда» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Дві неказкові прозові оповіді, різні за мірою фантастики. Легенда містить виразний ФАНТАСТИЧНИЙ або релігійно-чудесний елемент (чудо, святий, надприродне) і тяжіє до повчання. Переказ натомість претендує на ІСТОРИЧНУ достовірність: він оповідає про реальні події, осіб чи місцевості (Хмельниччину, Кармелюка, походження назв) майже без вимислу, хоч із часом обростає домислом. Легенда ближча до дива, переказ — до історичної пам'яті.
