Жанри й форми
Легенда
Легенда — фольклорний прозовий твір фантастичного чи релігійно-повчального змісту, який оповідач і слухач сприймають як імовірно достовірний, на відміну від казки. Розрізняють легенди космогонічні (про створення світу, гір, річок), етіологічні (пояснення походження явищ), біблійно-апокрифічні та історико-героїчні. Легенда тяжіє до пояснення й моралізації, часто пов'язана з конкретним місцем чи святим. В українській традиції поширені легенди про заснування Києва, про святих Антонія й Феодосія Печерських, про опришків і Олексу Довбуша. Легенди збирали й систематизували Володимир Гнатюк («Галицько-руські народні легенди», 1902–1903) та Василь Милорадович. Літературне життя легенді дали Марко Вовчок, Іван Франко («Мойсей»), Ольга Кобилянська.
Відео
Порівняй «Легенда» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Обидва — прозові фольклорні жанри, але з різною установкою на достовірність. Казка має настанову на ВИГАДКУ: і оповідач, і слухач знають, що зображене — художня фантазія, зі сталим зачином і кінцівкою. Легенда ж подається як імовірно ДОСТОВІРНА оповідь фантастичного чи релігійно-повчального змісту, пов'язана з конкретним місцем, святим чи явищем, і тяжіє до пояснення й моралі. Казку розповідають для втіхи, легенду — на віру.
