Жанри й форми
Утопія
Утопія — жанр художньої літератури, що змальовує образ ідеального, досконало влаштованого суспільства, побудованого на засадах справедливості, рівності й розумного порядку. Назва походить від твору англійського гуманіста Томаса Мора «Утопія» (1516) — грецьке «ou-topos» означає «місце, якого немає». Утопія виражає мрію людства про кращий світ і водночас критикує вади наявного ладу. Класичні зразки — «Місто Сонця» Томмазо Кампанелли, «Нова Атлантида» Френсіса Бекона. Утопічні мотиви — прагнення гармонійного суспільного устрою — присутні в українській суспільній думці й літературі, зокрема у філософії Григорія Сковороди з його ідеєю «сродної праці» та «горньої республіки». У XX столітті утопія переважно поступилася місцем своєму запереченню — антиутопії, яка застерігала проти небезпек утілення ідеальних проєктів.
Відео
Порівняй «Утопія» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Дзеркальні жанри соціального прогнозу. Утопія малює ІДЕАЛЬНИЙ устрій — гармонійне суспільство розумного порядку, справедливості й достатку, втілюючи мрію про досконалість («Місто Сонця» Кампанелли). Антиутопія показує ЖАХЛИВІ наслідки цієї ж мрії, доведеної до тоталітарного кошмару, де вигаданий «ідеал» знищує свободу й особистість («1984» Орвелла, «Собор» як опір знеособленню). Утопія застерігає ідеалом, антиутопія — його виродженням.
