Напрями
Романтизм
Романтизм — потужний художній напрям кінця XVIII — першої половини XIX століття, що постав як реакція на раціоналізм Просвітництва й класицистичну нормативність. Романтизм проголосив культ почуття, уяви, свободи творчості, інтерес до неповторної особистості, історичного минулого, народної культури, екзотики та фантастики; йому властиве протиставлення ідеалу й дійсності, «світова скорбота», двосвіття. Світові взірці — поезія Джорджа Байрона, Персі Шеллі, драми Фрідріха Шиллера, проза Ернста Гофмана. В українській літературі романтизм відіграв вирішальну роль у національному пробудженні: він живив зацікавлення фольклором, історією козаччини, ідею народності. Його представляли Харківська школа романтиків, Пантелеймон Куліш, «Руська трійця» в Галичині, а найвищого злету романтизм сягнув у ранній творчості Тараса Шевченка.
Відео
Порівняй «Романтизм» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Дві дотичні, але різні реакції на раціоналізм класицизму. Сентименталізм відкриває цінність ПОЧУТТЯ простої людини, її чутливість, розчуленість і сльозу, звертається до тихого приватного життя, ідилії та милосердя («Маруся» Квітки-Основ'яненка). Романтизм іде далі й глибше: не просто чутливість, а могутня СТРАСТЬ, бунт, титанічна особистість, конфлікт із світом, потяг до безмежного, історичного та фольклорного. Сентименталізм зворушує серце, романтизм його запалює й підносить до бунту.
