Напрями
Реалізм
Реалізм — художній напрям, що склався в середині XIX століття й поставив за мету правдиве, всебічне зображення дійсності в її типових проявах, у закономірних зв'язках людини й суспільного середовища. Реалісти прагнули об'єктивності, соціального аналізу, психологічної достовірності характерів, показу «типових героїв у типових обставинах». Світові взірці — романи Оноре де Бальзака («Людська комедія»), Ґюстава Флобера, Чарлза Діккенса, Лева Толстого. В українській літературі реалізм досяг високого рівня в соціально-психологічній прозі: романи Панаса Мирного («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»), повісті Івана Нечуя-Левицького («Кайдашева сім'я»), багатогранна творчість Івана Франка (бориславський цикл, роман «Перехресні стежки»), драматургія театру корифеїв — Івана Карпенка-Карого, які глибоко аналізували соціальні суперечності українського життя.
Відео
Порівняй «Реалізм» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Два провідні напрями XIX ст., протилежні за ставленням до дійсності. Романтизм тікає від прози життя до виняткового, ідеального й екзотичного: сильна бунтівна особистість, буря почуттів, культ природи, історії та фольклору, двосвіття мрії й реальності (рання творчість Шевченка). Реалізм навпаки прагне ПРАВДИВОГО, тверезого відтворення типових характерів у типових обставинах, соціального аналізу й повсякдення (Нечуй-Левицький, Франко). Романтизм підносить над життям, реалізм досліджує його.
