Тропи й фігури
Полісиндетон
Полісиндетон (багатосполучниковість) — стилістична фігура, протилежна асиндетонові: навмисне повторення сполучників між однорідними членами речення або його частинами. Нагромадження сполучників (найчастіше «і… і… і…») уповільнює мовлення, надаючи йому урочистості, розміреності й ваговитості, а також підкреслює кожен елемент переліку як окремий і значущий. Полісиндетон створює ефект тривалості, безперервності або поступового наростання, тому широко вживається в біблійному стилі, в епічній оповіді та в піднесеній ліриці. Ця фігура тісно пов'язана з ритмом та інтонацією фрази й часто взаємодіє з анафорою. Як засіб експресивного синтаксису полісиндетон свідомо регулює темп читання, надаючи вислову особливої зосередженості.
Відео
Порівняй «Полісиндетон» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Дзеркальні фігури синтаксису за наявністю сполучників. Асиндетон (безсполучниковість) НАВМИСНО ПРОПУСКАЄ сполучники між однорідними членами, надаючи мовленню стрімкості, динаміки, стиснутості («прийшов, побачив, переміг»). Полісиндетон (багатосполучниковість) НАВМИСНО НАГРОМАДЖУЄ їх («і… і… і…»), уповільнюючи рух, надаючи урочистості й підкреслюючи кожен елемент. Один пришвидшує, інший уповільнює темп.
