Жанри й форми
Повість
Повість — середній за обсягом епічний прозовий жанр, що займає проміжне місце між романом і оповіданням: одна основна сюжетна лінія, обмежене коло персонажів, зосередженість на одному етапі життя героя. На відміну від роману, повість не претендує на широку панораму суспільства, а поглиблено розкриває окрему долю чи подію. У слов'янських літературах цей жанр має давню традицію (давньоруські «повісті», козацькі літописи). Класичні українські повісті — «Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького, «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського, «Захар Беркут» Івана Франка, «Земля» Ольги Кобилянської, «Зачарована Десна» Олександра Довженка. У світовій літературі до жанру близькі «Старий і море» Ернеста Гемінґвея та «Смерть у Венеції» Томаса Манна.
Відео
Порівняй «Повість» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Обидва — епічні прозові жанри, але різного масштабу й структури. Роман охоплює широку панораму життя, багато сюжетних ліній і персонажів, тривалий час і розгорнуту еволюцію характерів («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного). Повість — середня форма з ОДНІЄЮ провідною сюжетною лінією, вужчим колом дійових осіб і зосередженням на одному вирішальному конфлікті чи етапі життя героя («Тіні забутих предків» Коцюбинського). Роман будує світ, повість — простежує долю.
