Ліричний герой

Ліричний герой — образ того, чиї переживання, думки й почуття виражені в ліричному творі; своєрідне «друге я» поета, що виникає в його творчості. Ліричного героя не можна ототожнювати з реальним автором-біографічною особою, хоча між ними існує тісний зв'язок: це художньо узагальнений, естетично перетворений образ ліричного суб'єкта. Поняття увів у літературознавство Юрій Тинянов (щодо творчості Олександра Блока). Ліричний герой наділений певним світоглядом, характером, долею, що постають із сукупності ліричних творів автора чи циклу; він може змінюватися, «еволюціонувати». Розрізняють також «ліричне я» та рольову лірику (де мовець — вигаданий персонаж). Виразні, цілісні образи ліричного героя постають у «Кобзарі» Тараса Шевченка, у збірці «Зів'яле листя» Івана Франка, у поезії Лесі Українки та Василя Стуса.