Кобзар

Кобзар — український народний співець-музикант, який виконував думи, історичні пісні, псалми й сатиричні пісні під супровід кобзи або бандури. Кобзарі, часто незрячі, об'єднувалися в цехи-братства зі своїм статутом, таємною «лебійською мовою» та обрядом посвяти учня; вони були носіями й охоронцями народної історичної пам'яті. Найвідоміші кобзарі — Остап Вересай, якого чув і записував Микола Лисенко, Іван Крюковський, Гнат Гончаренко, Михайло Кравченко. У 1930-х роках радянська влада знищила традицію, репресувавши кобзарів. Слово «Кобзар» стало назвою програмної збірки Тараса Шевченка (1840), символом усієї української поезії. Мистецтво сучасного кобзарства відроджують у капелах бандуристів; воно є частиною спадщини ЮНЕСКО.