Напрями
Футуризм
Футуризм — авангардний напрям початку XX століття, що проголосив рішучий розрив із класичною традицією, культ майбутнього, техніки, швидкості, урбанізму й «слова як такого». Футуристи руйнували усталений синтаксис, правопис, версифікацію, експериментували зі звуком і графічною формою вірша, епатували публіку маніфестами. Напрям заснував італієць Філіппо Марінетті. В українській літературі футуризм розвивав Михайль Семенко, який 1914 року започаткував український футуризм («кверофутуризм»), заперечував культ Кобзаря задля модерного мистецтва, засновував угруповання («Аспанфут», «Нова генерація»). Український футуризм вирізнявся урбаністичною образністю, формальним експериментом, пошуком «динамічного» слова. Семенко став однією з трагічних постатей Розстріляного відродження — його розстріляли 1937 року.
Відео
Порівняй «Футуризм» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Дві течії раннього модернізму, протилежні за спрямуванням. Символізм відвертається від матеріального світу до потойбічного й таємничого: слово-символ натякає на невимовне, музика вірша важить більше за прямий сенс, панує культ краси, туги й містичного передчуття. Футуризм навпаки бунтує проти минулого й естетства, оспівує місто, машину, швидкість і майбутнє, ламає синтаксис та мову, епатує (Семенко). Символізм веде вгору, до вічного й ідеального; футуризм рветься вперед, до техніки й галасу сучасності.
