Бароко

Бароко — художній напрям і стиль європейської культури кінця XVI–XVIII століть, що прийшов на зміну ренесансній гармонії й вирізнявся динамізмом, контрастністю, пишною декоративністю, поєднанням земного й небесного, потягом до алегорії, емблематики та інтелектуальної гри. Літературне бароко культивувало складну метафору (концепт), антитезу, парадокс. Світові взірці — поезія Луїса де Ґонґори, драми Педро Кальдерона де ла Барки, «Втрачений рай» Джона Мілтона. Українське бароко (XVII–XVIII ст.) — одна з вершин національної культури: філософська поезія й «Сад божественних пісень» Григорія Сковороди, вірші Івана Величковського, полемічна проза, драма й шкільний театр Києво-Могилянської академії, козацькі літописи. Бароковий стиль поєднав книжну вченість із народною стихією.