Зевгма

Зевгма — стилістична фігура, за якої одне слово (найчастіше дієслово чи прикметник) синтаксично поєднується з кількома іншими, до кожного з яких воно стосується в різному — то прямому, то переносному — значенні: «Він тримав у руках парасольку й гарний настрій». Незбіг значень породжує несподіваний, часто комічний або іронічний ефект, оскільки одне спільне слово раптово «повертається» різними гранями смислу. Зевгма демонструє економію мовних засобів і водночас гру багатозначністю, вимагаючи від читача уваги до значеннєвих переходів. Ця фігура характерна для гумору, сатири та дотепного афористичного мовлення. Зевгма належить до засобів експресивного синтаксису, побудованих на порушенні однорідності семантичних зв'язків слова.