Тонічне віршування

Тонічне (акцентне) віршування — система, у якій ритм визначається однаковою чи впорядкованою кількістю наголосів у рядку, тоді як число ненаголошених складів між ними вільно коливається. Тонічний вірш близький до природної розмовної інтонації та до народного речитативу, зокрема до української думи з її нерівноскладовими рядками. У XX столітті акцентний вірш активно розробляли модерністи, звільняючи ритм від жорсткої стопної схеми задля більшої інтонаційної свободи. Різновидами тоніки є дольник і тактовик, що займають проміжне становище між суворою силабо-тонікою та цілком вільним віршем, зберігаючи наголосову опору при змінній міжнаголосовій відстані.