Тавтологія

Тавтологія — повторення того самого або спорідненого за коренем слова в межах вислову. Як мовна помилка тавтологія свідчить про недбалість стилю («масло масляне»), проте як свідомий художній прийом вона стає засобом підсилення, увиразнення чи ритмічної організації мовлення. У фольклорі тавтологічні звороти («думу думати», «криком кричати», «рано-вранці») надають народнопоетичного колориту, наспівності та інтонаційної повноти. Художня тавтологія наголошує на ключовому понятті, уповільнює темп, створює враження ґрунтовності або емоційної наполегливості. Її часто відмежовують від плеоназму, де надмірність виникає через близькі за значенням, але різнокореневі слова, проте межа між цими поняттями в мовознавстві проводиться неоднаково. Тавтологія — тонкий стилістичний засіб, ефективність якого залежить від художньої вмотивованості.