Небилиця

Небилиця — жанр гумористичного фольклору, короткий твір, побудований на свідомій нісенітниці, алогізмі та порушенні законів реального світу: свиня в'є гніздо на дубі, віл несе яйця, безногий біжить, а безрукий грає. Комічний ефект небилиці постає з очевидного розходження між сказаним і можливим; це своєрідна «поетика навпаки». Небилиці бувають дитячими (у формі забавлянок і примовок) та дорослими (у складі гумористичних і сатиричних пісень, вертепної драми). Жанр споріднений із європейськими «brave lies» та ярмарковою сміховою культурою, яку описав Михайло Бахтін. Українські небилиці зафіксовані в збірках Володимира Гнатюка. Алогічна поетика небилиці живила абсурдистські прийоми в поезії Василя Симоненка й у дитячій творчості Платона Воронька.