Сентенція

Сентенція — короткий вислів повчального, морально-філософського змісту, що в узагальненій формі виражає життєве правило, етичну настанову чи глибоку думку про людину й світ. Сентенція близька до афоризму, проте вирізняється виразним дидактичним, повчальним спрямуванням: вона не лише констатує істину, а й непрямо закликає її дотримуватися. Сентенції часто вплітають у художній текст як авторські узагальнення, репліки персонажів-мудреців або підсумкові моралі, надаючи творові філософської глибини та повчальності. Особливо характерні сентенції для дидактичної літератури, байки, притчі, барокової книжної поезії. Сентенція межує з максимою, афоризмом і мораллю та вивчається стилістикою й теорією літератури в аспекті співвідношення образного й узагальнено-повчального начал у художньому творі.