Скандування

Скандування — спосіб вимови вірша з підкресленим, рівномірним виділенням усіх метрично сильних позицій, за якого ритмічна схема звучить оголено, поза природною мовленнєвою інтонацією. Як аналітичний прийом скандування дозволяє встановити метр і розмір твору, виявити стопну будову рядка та зафіксувати відхилення від схеми (пірихії, спондеї, наголосові зсуви). Слід відрізняти скандування як навчально-дослідницьку процедуру від реального виконання вірша, у якому метрична схема лише проступає крізь живий ритм, а не диктує механічного відбивання наголосів. Уміння скандувати — базова навичка віршознавчого аналізу, з якої починається опис ритмічної організації тексту.