Приказка

Приказка — стійкий образний вислів, який, на відміну від прислів'я, не становить завершеного судження, а лише влучно характеризує явище, дію чи стан і граматично є частиною речення: «як сніг на голову», «сім п'ятниць на тиждень», «ні риба ні м'ясо». Приказка позбавлена прямого повчання й моралі; вона додає мовленню образності та експресії, часто виникає внаслідок «згортання» прислів'я. Межа між приказкою і фразеологізмом умовна: обидва жанри належать до пареміології та фразеології. Український корпус приказок зафіксовано у збірках Матвія Номиса та Івана Франка, а також у «Фразеологічному словнику української мови». Приказки — невичерпне джерело народної експресії, яким майстерно послуговувалися Іван Котляревський в «Енеїді» та Остап Вишня у гуморесках.