Пірихій

Пірихій — умовна двоскладова стопа з двох ненаголошених складів (UU), яка в силабо-тонічному вірші заступає ямб або хорей там, де за метричною схемою мав би стояти наголос, але слово його не дає. Пірихій — не самостійний розмір, а найпоширеніше відхилення, «полегшення» рядка: пропущений метричний наголос робить ритм гнучкішим і ближчим до природного мовлення, запобігаючи механічній монотонності скандування. Саме розподіл пірихіїв значною мірою творить індивідуальний ритмічний малюнок конкретного вірша. Аналізуючи ямбічний чи хореїчний текст, віршознавець насамперед відзначає позиції пірихіїв як показник ритмічної своєрідності.