Психологічний роман

Психологічний роман — різновид роману, у якому головним предметом зображення стає внутрішній світ героя: мотиви вчинків, боротьба почуттів, потаємні порухи свідомості, а зовнішня подієвість підпорядкована аналізу душі. Жанр розквітнув у XIX столітті разом із поглибленням реалізму й появою нових оповідних технік — невласне прямої мови, внутрішнього монологу. Взірцями вважають романи Стендаля, Ґюстава Флобера («Пані Боварі»), Федора Достоєвського. В українській літературі психологізм майстерно розвивали Михайло Коцюбинський («Тіні забутих предків», «Fata morgana»), Валер'ян Підмогильний, Володимир Винниченко, а в жіночій прозі — Ольга Кобилянська («Земля», «Царівна»), яка тонко досліджувала внутрішній конфлікт особистості й середовища.