Полілог

Полілог — форма мовлення в художньому творі, що є розмовою трьох і більше учасників, одночасним обміном репліками багатьох персонажів, на відміну від діалогу (розмови двох) чи монологу (мовлення одного). Полілог створює ефект багатоголосся, жвавості, масовості сцени, дозволяє зіштовхнути різні погляди, соціальні типи, характери, показати колективну дію. Він широко застосовується в драматургії у масових сценах — народних зібраннях, сварках, святах, — де перехрещуються голоси багатьох дійових осіб. Наприклад, полілогічні масові сцени характерні для соціально-побутової драми театру корифеїв (Марко Кропивницький, Михайло Старицький), де відтворено колективне життя українського села з його багатоголоссям. Полілог посилює життєподібність зображення, динамізує дію й дозволяє панорамно показати суспільне середовище, у якому розгортаються долі окремих героїв.