Пафос

Пафос — провідний емоційний тонус, натхнення, пристрасне почуття, що пронизує художній твір і виражає ставлення автора до зображуваного, ідейно-емоційну наснагу цілого. Пафос надає творові емоційної єдності, визначає його загальне звучання й силу впливу на читача. Розрізняють різновиди пафосу: героїчний (утвердження величі подвигу, боротьби), трагічний (переживання непоправної втрати, загибелі високого), драматичний, сатиричний (гнівне викриття), романтичний, сентиментальний, гумористичний. Пафос слід відрізняти від холодної риторики: справжній пафос органічно випливає зі змісту й авторського переконання. Наприклад, поезія Тараса Шевченка сповнена героїчного й водночас трагічного пафосу боротьби за волю України та болю за долю народу; творчість Лесі Українки пройнята героїчним пафосом незламності духу. Пафос є важливою естетичною категорією, що характеризує емоційно-оцінне ставлення мистецтва до дійсності й забезпечує його могутній вплив на почуття людини.