Октава

Октава — восьмирядкова строфа з римуванням abababcc, у якій шість рядків із почерговою римою завершуються фінальним двовіршем зі суміжною римою. Октаву започаткував Джованні Боккаччо (XIV ст.), а поети доби Відродження, зокрема Аріосто й Тассо, утвердили її у великому оповідному епосі, і вона стала класичною строфою поеми: перші шість рядків розгортають дію, а завершальний дистих підсумовує або дотепно «замикає» строфу. Стала будова октави вимагає майстерного володіння римою й композиційним ритмом. В українській поезії октаву використовували в перекладах ренесансного епосу та в оригінальних поемах, орієнтованих на європейську класичну традицію твердих строфічних форм.