Міф

Міф — найдавніша форма колективної народної свідомості й оповідний жанр, що в образній формі пояснює походження світу, богів, людей, природних явищ і встановлює основоположні цінності спільноти. Міф не сприймався його носіями як вигадка — він був священною правдою, моделлю світу. Антична міфологія (грецька, римська) стала невичерпним джерелом образів і сюжетів для всієї європейської літератури. Міфологічне мислення й архетипи глибоко досліджували вчені (Джеймс Фрейзер, Карл Юнг, Джозеф Кемпбелл). Українська дохристиянська міфологія (Перун, Дажбог, русалки, мавки) відлунює у фольклорі та літературі; на неї спирається драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Свідоме «міфотворення» — побудова національного міфу — характерне для поезії Тараса Шевченка та письменників, що формували духовний образ нації.