Мотив

Мотив — найменший, стійкий смисловий компонент художнього твору, повторюваний образ, тема-ситуація або елемент змісту, що має важливе значення для розкриття ідеї. У широкому сенсі мотив — це повторюваний у творчості письменника, у літературному напрямі чи в цілій традиції змістовий елемент (мотив дороги, самотності, вигнання, повернення, кохання, смерті). Мотиви організують внутрішню структуру твору, пов'язують його частини, створюють підтекст і символічні смисли. Аналіз мотивів дозволяє простежити глибинні смислові зв'язки в межах одного твору й у творчості автора загалом. Наприклад, мотив покритки (зганьбленої дівчини-матері) є наскрізним у творчості Тараса Шевченка («Катерина», «Наймичка»), виражаючи трагедію жіночої долі й ширше — долі скривдженого народу; мотив дороги, вигнання, туги за батьківщиною пронизує поезію Празької школи. Мотив є важливою одиницею змістового аналізу художнього твору.