Ліричний суб'єкт

Ліричний суб'єкт — узагальнене поняття на позначення носія висловлювання, свідомості й переживання в ліричному творі; ширше за «ліричного героя». Якщо ліричний герой — це відносно цілісний, наділений біографією й характером образ, то ліричний суб'єкт охоплює всі форми присутності мовця в ліриці: власне ліричного героя, «ліричне я», ліричне «ми» (голос спільноти), а також рольового героя (маску, від імені якої говорить поет) і «позасуб'єктні» форми, де переживання виражене без прямого «я» — через пейзаж, опис, роздум. Розмежування суб'єктних форм у ліриці розробляли теоретики поетичного роду (зокрема Борис Корман). Аналіз ліричного суб'єкта дає змогу точно описати спосіб вираження авторської свідомості й уникнути наївного ототожнення поета з мовцем. Розмаїття суб'єктних форм властиве зрілій ліриці Івана Франка, Лесі Українки, Павла Тичини та Ліни Костенко.