Мовний колорит

Мовний колорит — сукупність мовних засобів, що надають творові специфічного забарвлення — національного, історичного, місцевого, соціального чи професійного, — відтворюючи своєрідність зображуваного середовища. Національний колорит створюється вживанням етнографічної лексики, фольклорних формул, характерної образності; історичний — архаїзмами й історизмами; місцевий — діалектизмами; соціальний — жаргонізмами й просторіччям. Мовний колорит занурює читача в атмосферу зображуваного світу, надає оповіді достовірності, конкретності й життєвої переконливості. Уміле відтворення колориту — ознака майстерності письменника, а його збереження — одне з найскладніших завдань художнього перекладу. Мовний колорит вивчається стилістикою й лінгвокультурологією в аспекті взаємодії мови, культури й художнього зображення дійсності.