Герой (літературний)

Герой (літературний) — центральний персонаж художнього твору, дійова особа, наділена значущістю в розвитку сюжету й вираженні авторської концепції. У широкому сенсі «герой» — синонім головного персонажа незалежно від його моральних якостей; у вужчому, оцінному сенсі — це носій позитивного начала, зразок мужності, шляхетності, самопожертви (героїчний характер). Історично тип героя змінювався: епічний богатир і трагічний герой античності, лицар середньовіччя, «природна людина» просвітництва, романтичний бунтар, «зайва людина» й «маленька людина» реалізму, рефлексуючий інтелігент та антигерой модернізму. Тип героя віддзеркалює ідеали доби. Героїчні характери української літератури — Захар Беркут Івана Франка, безіменний борець-невольник у поезії Тараса Шевченка, повсталі персонажі драм Лесі Українки; трагічну «пропащу силу» втілює Чіпка Панаса Мирного.