Фокалізація

Фокалізація — наратологічне поняття, запроваджене французьким теоретиком Жераром Женеттом на позначення того, чиїми очима, крізь чию свідомість подано зображувані події, тобто «хто бачить» — на відміну від питання «хто говорить» (наратор). Розрізняють нульову фокалізацію (всезнаюча оповідь, коли наратор знає більше за будь-якого героя), внутрішню (події показано через сприйняття певного персонажа) та зовнішню (оповідач описує лише те, що видно ззовні, не проникаючи у свідомість героїв). Фокалізація уточнює аналіз оповідної перспективи, розмежовуючи джерело мовлення й джерело бачення. Внутрішня фокалізація, що занурює читача у сприйняття героя, характерна для психологічної та імпресіоністичної прози — новел Михайла Коцюбинського, де світ показано крізь чуттєве й емоційне переживання персонажа. Поняття фокалізації є важливим інструментом сучасного аналізу наративу.