Екзистенціалізм

Екзистенціалізм — філософсько-літературний напрям середини XX століття, що поставив у центр проблему існування окремої людини, її свободи, вибору й відповідальності в абсурдному, позбавленому наперед даного сенсу світі. Екзистенціалістська література досліджує межові ситуації — самотність, тривогу, страх смерті, необхідність творити сенс власного буття. Провідні постаті — французи Жан-Поль Сартр («Нудота») та Альбер Камю («Сторонній», «Чума», есе «Міф про Сізіфа»). В українській літературі екзистенційна проблематика — свобода особистості, вибір у нелюдських обставинах, гідність перед лицем смерті — звучить у романі Івана Багряного «Сад Гетсиманський», у поезії Василя Стуса, чия творчість і життя стали втіленням екзистенційного вибору незламності, та в новітній прозі, що осмислює досвід тоталітаризму й війни.