Еліпсис

Еліпсис — стилістична фігура, що полягає в навмисному пропуску структурно необхідного члена речення (найчастіше присудка), який легко відновлюється з контексту. Еліпсис надає мовленню динамічності, стрімкості й емоційної напруженості, імітуючи схвильовану або розмовну інтонацію: «Ми — з села, а ви — з міста». Пропуск слова змушує читача домислити його, активізуючи сприйняття й посилюючи виразність вислову. Еліптичні конструкції широко представлені в народній творчості, у драматичному діалозі та в поезії, орієнтованій на лаконізм і енергію фрази. Еліпсис слід відрізняти від замовчування (апосіопези), де речення обривається незавершеним; при еліпсисі ж думка граматично неповна, але смислово цілісна.