Старословʼянізм

Старослов'янізм — слово, форма чи словотвірний елемент, успадковані українською мовою зі старослов'янської (церковнослов'янської) мовної традиції й позначені відтінком книжності, урочистості та піднесеності: «глава», «древо», «врата», «благодать», «предтеча». Старослов'янізми впізнаються за характерними фонетичними та морфологічними ознаками. У художній літературі вони творять високий стилістичний регістр, надають мовленню урочистого, сакрального або патетичного звучання, стилізують текст під давню книжну традицію, а іноді, вжиті в буденному контексті, створюють іронічний ефект. Особливу роль старослов'янізми відіграють у духовній та громадянській поезії. Вивчення старослов'янізмів належить до історичної лексикології та стилістики й розкриває глибинні зв'язки української мови з давньою книжною культурою.