Чумацька пісня

Чумацька пісня — тематична група української народної лірики, пов'язана з побутом чумаків — торговців, які волами возили сіль і рибу з Криму та Дону вглиб України (XV–XIX ст.). Чумацькі пісні відображають небезпеки далекої дороги, розлуку з родиною, хвороби, напади розбійників, смерть у степу. Їм властиві мотиви дороги, степу, воли й мажі, туги за домом; за настроєм вони близькі до козацьких і бурлацьких пісень. Класичні зразки — «Ой у степу криниченька», «Гей, ішли чумаки в дорогу». Чумацькі пісні зібрав Іван Рудченко в першій тематичній збірці «Чумацкие народные песни» (1874). Образ чумацької дороги став наскрізним символом у творчості Тараса Шевченка (сам поет називав свій шлях «чумацьким») та в українській пейзажній ліриці.