Билина

Билина — жанр давньоруського героїчного епосу, епічна пісня про богатирів та їхні подвиги, що сформувалася в добу Київської Русі (X–XII ст.) навколо двору князя Володимира. Билини мають тонічний вірш без рими, уповільнену наспівну манеру, гіперболізацію, постійні епітети та формули. Центральні герої — Ілля Муромець, Добриня Микитич, Альоша Попович. Билини київського циклу оспівують оборону Русі від степовиків. Хоча найповніше корпус билин зберігся в записах із північних окраїн імперії, їхнє історичне ядро постало в Києві, що доводив Михайло Грушевський в «Історії української літератури». Билинну поетику досліджували Федір Буслаєв та Всеволод Міллер; відлуння билинного епосу відчутне в думах і в поемі Івана Франка «Іван Вишенський».