Асонанс

Асонанс — стилістичний прийом звукопису, що полягає в повторенні однакових або подібних голосних звуків у суміжних словах чи рядках для створення особливої музичності та емоційного забарвлення мовлення. Повтор голосних формує наспівний звуковий фон, здатний передавати настрій, підсилювати ліричну інтонацію, об'єднувати слова додатковими фонетичними зв'язками. У версифікації асонансом також називають неточну риму, побудовану лише на збігові наголошених голосних за розбіжності приголосних, — такий тип римування широко вживається в сучасній поезії. Асонанс тісно взаємодіє з алітерацією, разом з нею творячи звукопис вірша. Уміле поєднання голосних і приголосних повторів робить поетичне мовлення особливо милозвучним і є ознакою високої фонетичної культури художнього тексту.