Антигерой

Антигерой — центральний персонаж твору, позбавлений традиційних героїчних рис (шляхетності, мужності, моральної цільності) або наділений виразно негативними, суперечливими властивостями, який, однак, посідає місце головного героя. Антигерой не викликає однозначного захоплення: він може бути слабким, пасивним, аморальним, «маленькою людиною» або бунтівником-нігілістом. Поняття увиразнилося у XIX–XX ст. як реакція на ідеалізованого романтичного героя. Класичні приклади — «людина з підпілля» Достоєвського, персонажі екзистенційної та абсурдистської прози (Мерсо Альбера Камю). Антигерой дає змогу дослідити «темні» боки людської природи, суспільні деформації, кризу цінностей. В українській літературі риси антигероя має Чіпка з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — «пропаща сила», зламана несправедливістю; складні, амбівалентні герої притаманні прозі Володимира Винниченка.