Езопова мова

Езопова мова — особлива система інакомовлення, вироблена для приховування справжнього змісту від цензури, коли пряме висловлення думки неможливе через політичні чи суспільні заборони. Названа за іменем легендарного давньогрецького байкаря Езопа, езопова мова послуговується алегорією, натяком, іронією, алюзією, вигаданими сюжетами й «безпечними» образами, за якими проступає гострий критичний смисл, зрозумілий утаємниченому читачеві. Ця система розквітала в підцензурних літературах, зокрема в українській під імперським та тоталітарним гнітом, де письменники маскували національні й соціальні ідеї байковими, історичними чи алегоричними образами. Езопова мова — важливе явище історії літератури, що засвідчує здатність художнього слова протистояти забороні через витончене іносказання.